Гурамі – загальна назва різних риб, представники яких належать до родин Макроподових, Анабасових і Гелостомових. Слово «гурамі» має яванське походження й у вільному перекладі означає «риба, яка висовує ніс із води». Ці рибки поширені в Південно-Східній Азії та на півострові Індостан. Вони населяють дрібні добре прогріті водойми, багаті водною рослинністю, але при цьому дуже бідні киснем.
Річ у тому, що гурамі мають спеціальний орган дихання – зябровий лабіринт. Раніше вважали, що цей орган дозволяє запасати гурамі воду й таким чином переживати посуху або переміщатися між пересохлими водоймами. Але насправді лабіринт дозволяє рибкам гурамі заковтувати й використовувати для дихання атмосферне повітря. Тому їм часто доводиться підніматися до поверхні води й робити цілющий ковток, при цьому, якщо доступ до поверхні води перекритий, рибка може загинути.
Другою особливістю гурамі є видозмінені черевні плавці. У рибок вони перетворилися на тонкі довгі нитки і служать органом дотику. Таке пристосування виникло у процесі еволюції для орієнтації в каламутній воді типових природних середовищ існування. Але навіть у кришталево чистих акваріумах рибки гурамі не втрачають звички обмацувати все своїми плавцями.
Зовнішній вигляд
Більшість видів гурамі – рибки невеликого розміру, в акваріумі виростають не більше 10 см завдовжки. Хоча трапляються і крупні види: гурамі змієподібний (тіло завдовжки 20–25 см) або гурамі промисловий (виростає до 100 см, але в акваріумах гість дуже рідкісний).
Тіло рибки гурамі приплюснуте з боків і трохи витягнуте. Черевний плавець тягнеться від середини живота й закінчується розширенням біля хвоста. Грудні плавці представлені довгими тонкими нитками, розмір яких дорівнює довжині тіла; вони виконують функцію органів дотику.
Спинний плавець є яскравою ознакою, що дозволяє визначити стать цієї рибки. У самців він сильно витягнутий і загострений, а в самок – закруглений.
Забарвлення тіла досить різноманітне й залежить від виду. Зараз вирізняють досить велику кількість колірних морф* гурамі. Самці забарвлені набагато яскравіше, ніж самки.
Історія появи/відкриття
Поширення гурамі як акваріумного виду тісно пов’язане з ім’ям французького вченого П'єра Карбоньє. У середині XIX століття він займався питаннями акліматизації в Європі тварин із тропіків, у тому числі й рибок гурамі. Але тут йому довелося зіткнутися з певними труднощами.
На їхній батьківщині – у тропічних водах Таїланду, В’єтнаму та Малайзії – рибок гурамі можна було зустріти в найбільш непридатних для життя місцях: у дощових бочках, стічних канавах, на рисових полях. Вода тут часто була брудною й каламутною. Це наводило на думку про неймовірну живучість гурамі. Але будь-які спроби доставити хоча б кілька рибок до Старого Світу закінчувалися катастрофою: всі вони гинули в дорозі. Після численних невдач гурамі почали вважати проблемною рибкою. Її поширення загальмувалося. І тільки через двадцять років вдалося з'ясувати причину постійної загибелі цієї невибагливої рибки в дорозі.
На жаль, у той час люди не мали знань про особливості лабіринтових рибок і необхідність доступу до атмосферного повітря. Відловлених переселенців поміщали в налиті доверху бочки і щільно запечатували. У таких умовах гурамі масово гинули, часто навіть не починаючи свою морську подорож. І тільки після того, як бочки з рибками стали заповнювати лише на 2/3, вдалося доставити перші екземпляри в Європу. Сталося це в 1896 році.
Догляд та утримання
Гурамі по праву вважаються одними з найбільш невибагливих рибок. Відмінна витривалість і наявність додаткового органа дихання дозволяє їм пристосовуватися до різних параметрів води та спокійно переносити відсутність примусової аерації.
При виборі акваріума необхідно враховувати насамперед розміри дорослих рибок гурамі. Якщо карликовому або медовому гурамі підійде акваріум об'ємом від 20 літрів на пару, то більшим видам варто забезпечити не менше 80–100 літрів. На кожного самця краще брати кілька самок, це дозволить знизити внутрішньовидову агресію. На дно бажано покласти темний ґрунт, так забарвлення рибок гурамі матиме більш контрастний вигляд.
Дуже важливим моментом при утриманні гурамі є наявність покривного скла в акваріумі. Так шар повітря над поверхнею води не буде сильно охолоджуватися, тож рибки не пошкодять свій досить чутливий лабіринт через контраст температур.
Найбільш значним параметром для вдалого утримання рибок гурамі в домашніх умовах є температура води, рекомендовано підтримувати її на рівні 25–27 °С, а під час нересту доводити навіть до 28–30 °С.
Для гурамі бажано забезпечити хорошу фільтрацію, але без течій. Наявність аерації необхідна для нормальної роботи азотного циклу, самі рибки можуть спокійно обходитися без неї.
Дуже бажано помістити в акваріум із рибками гурамі живі рослини, які найкраще висаджувати групами. Боязкі рибки зможуть при потребі сховатися. На поверхні води корисно мати також плавучі рослини. Вони будуть приглушати яскраве світло й дозволять самцям будувати гнізда з бульбашок. Необхідно пам’ятати, що рослини не повинні покривати поверхню води повністю, адже гурамі необхідно періодично спливати для заковтування повітря. В акваріум також дуже корисно помістити натуральні корчі.
У природному середовищі гурамі харчуються різноманітними водними безхребетними й личинками малярійного комара. Не гидують і ніжними частинами живих рослин. У їжі рибки невибагливі. При утриманні в акваріумі важливо забезпечити різноманітне і збалансоване харчування. При годуванні сухими кормами необхідно враховувати, що рот у рибки гурамі маленький, тому корм повинен бути відповідного розміру.
* Морфа (від дав.-гр. – форма) – різко відмінна за зовнішнім виглядом група фенотипів у межах виду або популяції.