Авторка – Олена Корнієнко.
Лялька-мотанка – українська народна лялька, її можна було знайти в будь-якій оселі. Історія цієї ляльки налічує тисячі років, і протягом цього часу її вигляд не змінився. Здавна в кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберега, була символом мудрості, берегинею роду, символом матері-прародительки та зв'язку між поколіннями.
Окрім сакральних задач, мотанка виконувала й більш практичну роль – іграшки, їх спеціально створювали до народження дитини і клали в люльку. Наші предки вважали, що така лялька не тільки стане чудовою розвагою, а й зможе зв'язати маленьку людину з попередніми поколіннями, стане їй вихователькою. А ще ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, – своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв'язувала весь рід.
Наші пращури вірили, що лялька є посередником між живими та тими, хто ще народиться. Тому на заміжжя дівчини разом із рушниками й сорочками у скриню до приданого клали спеціальні ляльки. Робили їх дуже ретельно: одягали в українське народне вбрання, як наречену, плели вінок на голову й обов'язково додавали нареченого, адже мусила бути пара.
Берегиням – іншому різновиду мотанок – на обличчі намотували хрести. Робили це для різних потреб: на щасливу долю, аби відступила хвороба, щоб пішов дощ або ж, навпаки, вщухла злива.
Символ хреста здавна вважався у слов'ян символом сонця, вертикальна лінія уособлювала духовність, а горизонтальна – земний розвиток людини. Мотанка-берегиня допомагала гармонізувати простір, їх традиційно розміщували на покутті зі сторони сонця, над ліжечком дітей, над вхідними дверима будинку.
Мотанку робили зі старого одягу: спідниць, вишитих сорочок членів родини. Створюючи ляльку, жінка вкладала в неї щирі почуття. Тому вважається, що лялька має сильну енергетику і здатна оберігати як окрему людину, так і всю оселю. Усі елементи одягу мотанки є символічними: спідниця уособлює землю; сорочка – три часи: минулий, теперішній і майбутній; головний убір (очіпок, стрічка чи хустка) – зв'язок із небом.
Головною особливістю ляльки-мотанки є те, що під час її виготовлення не можна користуватися голками або шпильками. Голку можна використовувати тільки під час виготовлення одягу для мотанки. Саме тільце проколювати не можна, руки до тулуба примотуються нитками.