Казковий Тадж Махал уже дуже багато років є об'єктом «паломництва» мільйонів туристів з усього світу. Надзвичайної краси мечеть щорічно приносить Індії непогані прибутки, а сама будівля вважається одним із семи сучасних чудес світу й перебуває під захистом ЮНЕСКО.
Тадж Махал не тільки має архітектурну цінність. Він ще може розповісти історію про двох людей, чиє кохання і створило цей шедевр.
Шах-Джахан і його дружина Мумтаз
Історія стародавніх правителів часто пронизана інтригами й ріками крові. Скинути з трону свого батька чи іншого члена сім'ї не вважалося якимось аж надто ганебним вчинком, і правило «переможе сильніший» діяло, як ніколи. Саме так можна описати історію, як молодий принц став падишахом величезної країни, що охоплювала території сучасної Індії, Пакистану, Бангладешу та частини Афганістану.
Та ще будучи принцом, Шах-Джахан узяв собі за дружину 19-річну Арджуманад Бану Бегам, дочку візира (хоча романтичні легенди кажуть, що вона не мала аристократичного походження).
Під час завоювання трону Мумтаз стала вірною сподвижницею принца. Боротьба була серйозна: принцу протистояли його брати, а ще доводилося ховатися від рідного батька Джахангіра. Але все ж у 1627 році принцеві Гураму (а саме таке справжнє ім'я героя нашої розповіді) вдається захопити трон і отримати статус Шах-Джахана – повелителя світу.
Незважаючи на володіння великим гаремом, всю свою ніжність і увагу він віддавав лише одній Мумтаз. Вона народила йому 14 дітей: шість дівчаток і вісім хлопчиків. Але під час останніх пологів дружина Джахана померла. Горе Шах-Джахана було настільки великим, що він втратив сенс життя, посивів, оголосив дворічний траур і навіть хотів накласти на себе руки.
Після смерті коханої Шах-Джахан вирішив побудувати розкішний мавзолей, достойний їхнього кохання. Так з'явився Тадж Махал. У перекладі Тадж Махал означає «Вінець Моголів». Деякий час його ще називали Тадж Бібі-як-Рауза, що значить «місце поховання цариці серця».
Будівництво легенди
Зводити Тадж Махал почали в 1632 р. Будівництво тривало двадцять один рік (при цьому усипальня була закінчена на десять років раніше). Щоб побудувати цей унікальний комплекс, у будівельних роботах було задіяно понад 20 тис. робочих з усіх кінців Індії, а також архітектори, художники, скульптори з сусідніх країн.
Місце вибрали не просто так – саме ця територія біля міста Агри була досить сейсмічно стійкою, що дозволило зберегти будівлю до наших днів. Територія біля Агри площею в 1,2 га була перекопана, щоб зменшити сипучість ґрунту, був викопаний котлован, який заповнили камінням для більшої стійкості під час землетрусів. Авторами проекту будівлі вважаються Устад Ахмад Лахаурі або турок Іса Мухаммед Ефенді.
Всі будівлі архітектурного комплексу Тадж Махал з геометричної точки зору були надзвичайно ретельно сплановані. Центральним будинком комплексу є мавзолей (висота й ширина мавзолею становлять 74 метри). З трьох боків це диво світу оточують зведені з червоного піщаника зубчасті стіни, таким чином залишивши відкритою для перегляду лише місцевість із боку річки. Білосніжна усипальня оточена ще кількома гробницями з червоного піщаника, в яких були поховані інші дружини правителя. Головні ворота, як і основна будівля, зроблені з мармуру, вхід прикрашений ажурним портиком білого кольору, зверху – одинадцять куполів, з боків розташовані дві вежі з білими куполами.
Перед мавзолеєм є розкішний парк, довжина якого становить 300 метрів. Посеред парку розташований облицьований мармуром зрошувальний канал, у центрі якого був споруджений басейн, де повністю відбивається мавзолей (від нього до чотирьох мінаретів ведуть доріжки).
Комплекс Тадж Махал побудований із дорогих матеріалів за мірками і того, і нашого часу. Найважливіший будівельний матеріал – мармур білого кольору – привозили в місто з Макрана і Раджастхану, що розташовані на відстані 300 км від Агри. У зовнішньому та внутрішньому декорі будівлі широко використовувалися самоцвіти. Всередині Тадж Махал має не менш розкішний вигляд.
Цікаво, що весь комплекс Тадж Махал є прекрасним зразком використання в будівництві симетрії. І він має лише одну несиметричну частину – саркофаг Хан-Джахана, який поставили в усипальницю після його смерті.
Завдяки унікальному мармуру мавзолей протягом дня виглядає по-різному: вдень усипальня білого кольору, на світанку – рожевого, а в місячну ніч стає сріблястою. Раніше вхідні двері були зроблені з чистого срібла, але пізніше, як і багато інших цінних елементів декору, були вкрадені.